Територія нашого садочку ожила у спільній праці: хтось лагідно збирав опале листя, хтось підмітав доріжки, хтось дбайливо впорядковував клумби, повертаючи їм охайний вигляд і весняний настрій.
Робота кипіла — у рухах відчувались злагодженість, взаємодопомога і турбота про кожен куточок подвір’я. Крок за кроком простір навколо ставав чистішим, світлішим і затишнішим.
І в цьому є щось дуже тепле — коли звичайні справи перетворюються на спільну турботу про місце, де ростуть діти.


